Тема 8. Фінансовий ринок.

Тема 8. Фінансовий ринок.

1. Суть фінансового ринку, його роль у нагромадженні та перерозподілі фінансових ресурсів. Класифікація фінансових ринку.
2. Механізм функціонування фінансового ринку.  Суб’єкти фінансового ринку. Перспективи розвитку фінансового ринку.

1. Суть фінансового ринку, його роль у нагромадженні та перерозподілі фінансових ресурсів. Класифікація фінансових ринку.

Фінансовий ринок вважається невід’ємним атрибутом сучасної ринкової економіки. У політико-економічному значенні – це ринок, на якому визначаються попит і пропозиція на різноманітні фінансові ресурси. Це ринок на якому є продавці і покупці, є товар, який продається і купується.

Фінансовий ринок – це специфічна сфера грошових операцій, де об’єктом угоди є вільні грошові кошти населення, суб’єктів господарювання і державних структур, які надаються користувачам або під цінні папери, або у вигляді кредитів.

Основне завдання фінансового ринку полягає в забезпеченні переміщення фінансових ресурсів від тих, хто має їх надлишок, до тих, хто потребує інвестицій. При цьому вони, як правило спрямовуються від тих, хто не може ефективно використовувати кошти, до тих, хто використовує їх продуктивно. Це сприяє не тільки підвищенню ефективності та продуктивності економіки в цілому, а й поліпшення економічного добробуту кожного члена суспільства.

В економіці постійно відбувається кругообіг фінансових ресурсів, суб’єктами якого є домашні господарства, підприємства, держава і різні фінансові інститути ,  та фінансові посередники. Об’єктами фінансового ринку – фінансові активи (готівка, банківські кредити, цінні папери)

Класифікації фінансових ринків.

1. За видами фінансових активів фінансовий ринок поділяється на:

Ø    кредитний ринко – це  ринок, на якому об’єктом купівлі-продажу є вільні кредитні ресурси;

Ø    ринок цінних паперів, на якому об'єктом купівлі-продажу виступають усі види цінних паперів;

Ø    валютний ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу висту­пають іноземна валюта;

Ø    страховий ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист у формі різноманітних страхових продуктів;

Ø    ринок золота (та інших дорогоцінних металів: срібла, пла­тини), на якому об'єктом купівлі-продажу виступають дорогоцінні метали.

Ø    ринок фінансових послуг. Фінансові послуги за своєю структурою є дуже різноманітними, вони можуть мати ознаки кредитних операцій, операцій оренди та страхування, проте всім їм притаманні риси створення й використання фондів фінансових ресурсів для здійснення економічної діяльності.

2. За умовами передачі фінансових ресурсів у користування фі­нансовий ринок поділяють на ринок позикового і ринок акціо­нерного капіталу.

Ø    На ринку позикового капіталу ресурси передаються на умовах позики на визначений термін та під процент за допомогою боргових цінних паперів або кредитних інструментів.

Ø    На ринку акціонерного капіталу кошти вкладаються на невизначений термін.

3. За терміном обігу фінансових активів, що можуть бути в обігу на ринку, фінансовий ринок поділяють на грошовий ринок та ринок капіталів.

Ø    Грошовий ринок - це ринок короткострокових кредитних операцій (до 1 року

Ø    Ринок капіталів призначений для довгострокового інвесту­вання коштів в основний капітал

4. Залежно від того, чи нові фінансові активи пропонуються для продажу, чи емітовані раніше, фінансовий ринок поділяють на первинний та вторинний ринки.

Ø    Первинний ринок є ринком перших та повторних емісій, на якому здійснюється початкове розміщення фінансових активів серед інвесторів та початкове вкладення капіталу в різні галузі економіки.

Ø    На вторинному ринку мають обіг емітовані раніше фінансові активи.

5. Залежно від місця, де відбувається торгівля фінансовими акти­вами, розрізняють біржовий та позабіржовий ринки.

Ø    Біржовий ринок пов'язують із поняттям біржі як особливого способу організованого ринку, що сприяє збільшенню мобільності капіталу та виявленню реальних ринкових цін активів.

Ø    На позабіржовому ринку діють так звані торгово-інформаційні системи. Учасники таких систем - фінансові посередники - мають змогу ознайомитись з попитом-пропозицією на фінансові активи та укласти угоди з тими посередниками, пропозиції яких їх зацікавлять.

6. За регіональною ознакою фінансовий ринок поділяється на:

Ø    місцевий фінансовий ринок, представлений, в основному, операціями комерційних банків, страхових компаній, неорга­нізованих торговців цінними паперами з їх контрагентами - місцевими господарюючими суб'єктами і населенням;

Ø    регіональний фінансовий ринок, який функціонує в межах області (республіки) і поряд з місцевими неорганізованими ринками  вклю­чає систему регіональних  фондових  і валютних бірж;

Ø    національний фінансовий ринок, який включає всю систему фінансових ринків держави, їх видів і організаційних форм;  

Ø    світовий фінансовий ринок як складову частину світової фінансової системи, в якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економікою.

7. За ознаку глобальності, можна здійснити поділ фінансових ринків на міжнародні та національні. Останні, у свою чергу, можуть бути поділені на ринки резидентів та нерезидентів.

Ø    Ринок резидентів є ринком фінансових активів, емітованих резидентами на національному ринку.

Ø    Ринок нерезидентів - це ринок, на якому нерезиденти емітують II фінансові активи відповідно до законодавства певної країни.

2. Механізм функціонування фінансового ринку.  Суб’єкти фінансового ринку. Перспективи розвитку фінансового ринку

Ступінь розвитку фінансового ринку характеризується кількістю фінансових посередників і різноманітністю фінансових послуг, які вони надають. Оскільки передача в користування капіталу відбувається через продаж фінансових активів, які відображають права на отримання доходу на вкладений капітал, фінансовий ринок можна визначити як ринок, на якому випускають, продають і купують фінансові активи.

Фінансовий ринок є системою економічних та правових відносин, пов'язаних із купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів.

Суб'єктами цих відносин виступають держава, а також особи, які бажають передати в користування вільні фінансові ресурси, та ті особи, які потребують інвестицій, та фінансові посередники, які на стабільній, впорядкованій основі забезпечують перерозподіл фінансових ресурсів серед учасників ринку.

Осіб, які інвестують кошти в діяльність інших суб'єктів ринку, купуючи певні фінансові активи, називають інвесторами та власниками фінансових активів - акцій, облігацій, депозитів тощо. Тих, хто залучає вільні фінансові ресурси через випуск та продаж інвесторам фінансових активів, називають емітентами таких активів. Кожен фінансовий актив є активом інвестора - власника активу та зобов'язанням того, хто емітував даний актив.

Грошові потоки, що відображають функціонування фінансового ринку, характеризуються досить складними схемами руху фінансових ресурсів. На ринку цінних паперів центром торгівлі і координації руху грошових потоків виступає фондова біржа.

Ключовими суб’єктами ринку цінних паперів виступають емітенти, які випускають цінні папери, та інвестори, що їх купують. Грошові потоки по залученню ресурсів спрямовані в сторону емітента. Вони можуть бути прямими – через фондову біржу інших фінансових посередників.

Фондова біржа, виступаючи центром торгівлі цінними паперами, координує рух грошових потоків на цьому ринку. Разом із тим ефективність використання фінансових ресурсів забезпечується не через систему комерційних розрахунків (на відміну від банків, біржа не має ні власних ресурсів ні ресурсів, якими вона може розпоряджатися), а через індикативну функцію – котирування акцій та інших цінних паперів на ринку.

Фондова біржа – організаційна форма постійно діючого оптового ринку цінних паперів, на якому здійснюються біржові угоди по їх купівлі-продажу, а також формування середньої ціни на цінні папери.