Тема 8

Тема №8. Бухгалтерський облік і звітність про виконання бюджетів

1. Завдання бухгалтерського обліку бюджету у фінансових органах. Складові організації бухгалтерського обліку виконання бюджету
2. Організація синтетичного та аналітичного обліку з виконання бюджету. Бухгалтерські документи, порядок їх складання, перевірки і обробки.
3. План рахунків поточного бухгалтерського обліку Державного бюджету України
4. Основні принципи складання фінансової звітності. Порядок складання та подання звітів виконання Державного бюджету за доходами та видатками.

1. Завдання бухгалтерського обліку бюджету у фінансових органах. Складові організації бухгалтерського обліку виконання бюджету

Облікова політика Казначейства України – це сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються ДКСУ для складання та подання фінансової звітності про виконання бюджетів.

Облікова політика повинна забезпечити у найкращий спосіб відбиття результатів фінансових операцій, які обліковуються, виходячи із обачності її оцінки і впливу на прийняте рішення.

Організація бухгалтерського обліку та фінансової звітності у Каз­начействі ґрунтуються на таких принципах:

1. законність - облік і звітність повинні відповідати правилам та процедурам, які передбачені законодавчими та нормативними актами;
2. достовірність - правдиве відображення фінансовій операцій дер­жави з дотриманням вимог відповідних нормативних актів;
3. повнота - всі без винятку операції по виконанню бюджетів підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку. Фінансова звітність повинна містити вичерпну інформацію про операції казначейства та їх результати;
4. оперативність операції з виконання бюджетів реєструються в обліку в момент їх проведення (касовий метод ведення бухгал­терського обліку) та відображаються в оперативній фінансовій звітності;
5. прийнятність - залишки за рахунками на початок поточного звіт­ного періоду повинні відповідати залишкам на кінець поперед­нього звітного періоду;
6. сутгєвість - операції обліковуються та розкриваються у звітності за їх сутністю та економічним змістом, а не за юридичною формою;
7. відкритість - облік і звітність мають бути достатньо зрозумілими і детальними, однозначно і правдиво відображати операції, мати необхідні пояснення;
8. сталість - постійне, протягом бюджетного року, застосування обраних методів;
9. порівнянність - інформація, що міститься у бухгалтерському обліку і звітності за певний період часу, повинна бути порівнян­ною для визначення тенденцій виконання бюджетів;
10. своєчасність - забезпечення своєчасною інформацією органів законодавчої й виконавчої влади, які приймають рішення, здій­снюють оцінку виконання бюджету, готують пропозиції щодо

складання бюджету тощо, та інших користувачів;

11. безперервність - оцінка активів здійснюється, виходячи з того, що процес виконання бюджетів є постійним;
12. консолідованість - складання зведеної фінансової звітності про виконання бюджетів в цілому по системі Державного казна­чейства у розрізі бюджетів; окреме відображення активів та пасивів-всі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорну­тому вигляді.

 В Україні застосовується касовий метод виконання державного бюджету за доходами та видатками і метод нарахування по боргах і зобов’язаннях. Це означає, що доходи реєструються в бухгалтерському обліку при зарахуванні коштів на рахунки, відкриті в установах банків на ім’я органів ДКСУ, видатки вважаються здійсненими при проведенні перерахувань або виплат з рахунків, а борги та зобов’язання на момент їх виникнення.  

2. Організація синтетичного та аналітичного обліку з виконання бюджету. Бухгалтерські документи, порядок їх складання, перевірки і обробки.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку виконання бюджетів та фінансової звітності в органах Казначейства здійснюється на основі Положення “Про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державної казначейської служби України”.

Положення визначає і регулює в межах повноважень, наданих Казначейству відповідною нормативно-правовою базою, єдиний методологічний та організаційний порядок ведення бухгалтерського обліку і звітності в органах ДКСУ з виконання державного та місцевих бюджетів.

Бухгалтерський облік в органах Казначейства – складова системи обліку, яка включає сукупність правил, методик і процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та обміну інформацією про операції в органах Державної казначейської служби України та передачі її зовнішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.

На основі даних бухгалтерського обліку складається фінансова звітність про виконання бюджетів.

Метою бухгалтерського обліку виконання бюджетів є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої інформації про доходи, видатки, кредитування за вирахуванням погашення і фінансування бюджетів, а також підвищення результатів виконання бюджетів.

Основним завданням бюджетного обліку і звітності є повне, своєчасне і достовірне відображення процесу виконання державного бюджету. Бюджетний облік необхідний для забезпечення зберігання бюджетних коштів через відображення всіх операцій щодо виконання бюджетів усіх рівнів у бухгалтерських документах, складання бухгалтерського балансу та звітності.

Функції бюджетного обліку:

• спостереження виконується в процесі створення й використання фінансових ресурсів держави – бюджету як за доходами, так і за видатками;
• відображення базується на тому, що всі операції, які здійснюються за рахунок бюджетних коштів, згідно з кошторисами доходів і видатків, віддзеркалюються у відповідних бухгалтерських документах;
• узагальнення здійснюється під час проведення всіх операцій з розрахунків, результатом яких є баланс доходів і видатків як бухгалтерський звіт;
• контролю – полягає у здійсненні бюджетного обліку надходжень доходів за їх видами та обліку виконання видаткової частини бюджету по відповідних відомствах, установах і організаціях, які фінансуються з бюджету, тобто використання бюджету за призначанням, за цільовим використанням коштів згідно з розписом та бюджетною класифікацією.

Органи Казначейства здійснюють облік виконання Державного бюджету та складають звітність про його перебіг.

Облік виконання бюджету в органах Казначейства ведеться за такими розділами: облік ресурсів бюджету; облік доходів; облік видатків; облік розрахунків за борговими зобов’язаннями; облік коштів у розрахунках.

Підставою для бухгалтерського обліку з виконаннями бюджетів в органах Казначейства є первинні документи. Вони повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі або у вигляді електронних записів.

При електронному записі облікових регістрів повинно бути забезпечено отримання таких документів на паперових носіях.

Для безготівкових перерахунків за рахунками використовуються меморіальні документи: меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, акредитиви, векселі, інкасові доручення (розпорядження), чеки тощо.

Ведення агрегованого обліку забезпечується за допомогою синтетичного обліку з використанням балансових рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Детальна інформація про кожного контрагента та операцію фіксуються на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій – носії спеціального формату у вигляді відомостей, книг, журналів, карток обліку тощо. Їх призначення – хронологічне, систематичне чи комбіноване накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів.

Записи у регістрах бухгалтерського обліку здійснюються на підставі первинних облікових документів у момент здійснення операції.

3. План рахунків поточного бухгалтерського обліку Державного бюджету України

План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів органами Державного казначейства - це система­тизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використову­ється для детальної та повної реєстрації всіх фінансових операцій і забезпечення потреб складання фінансової звітності згідно з вимо­гами бюджетного процесу на відповідний бюджетний рік.

У побудові Плану рахунків враховано особливості виконання Державного та місцевих бюджетів, функціонування Єдиного казначейського рахунку, виконання місцевих бюджетів через органи Державного казначейства з дотриманням загальних принципів і вимог щодо здійснення бухгалтерського обліку та звітності.

Метою Плану рахунків є забезпечення потреб ведення бух­галтерського обліку операцій з виконання Державного та місцевих бюджетів за касовим методом та складання фінансової звітності.

Завданням Плану рахунків є здійснення детального і повного обліку операцій, пов'язаних з виконанням бюджетів, а також своєчасне надання докладної, достовірної і змістовної інформації керівництву органів Державного казначейства та фінансових органів, Міністерству фінансів України, статистичним відомствам, податковим органам та іншим користувачам.

Балансові рахунки (синтетичний облік) забезпечують інформацію про операції, які виконуються органами фінансової системи у виконанні бюджетів, та їх відображення у фінансовій звітності. Синтетичний облік здійснюється на рівні класів, розділів, груп та балансових рахунків. Докладна інформація про кожного контр­агента та кожну операцію забезпечується за допомогою аналі­тичного обліку, що дає змогу уникнути використання зайвої кількості окремих балансових рахунків.

Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних ра­хунків. Відкриття будь-яких аналітичних рахунків передбачає обов'язкові параметри згідно з вимогами Державного казначейства України.

План рахунків охоплює 9 класів і поділяється на три логічні частини: балансові рахунки, бюджетні рахунки , меморандні і позабалансові рахунки

  Зміст плану рахунків такий:

Балансові рахунки

  Клас перший - Активи.

Клас другий - Зобов'язання.

Клас третій - Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів.

Клас четвертий - Розрахунки.

Рахунки доходів та видатків бюджету (бюджетні рахунки:

Клас п'ятий - Результат виконання бюджету.

Клас шостий - Доходи бюджету.

Клас сьомий - Видатки бюджету.

Меморандні і позабалансові рахунки:

Клас восьмий - Управлінський облік.

Клас дев'ятий - Позабалансовий облік.

 Характеристика класів рахунків

Перший клас Плану рахунків визначає активи бюджетів. Цей клас включає кореспондентський рахунок Державного казначейства в НБУ, кошти бюджетів у інших банках, розміщені депозити, цінні папери, надані бюджетні кредити, інші активи (кошти у дорозі та заблоковані на рахунках, товарно-матеріальні цінності), субко-респондентські рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. Усі рахунки першого класу активні.

Другий клас Плану рахунків визначає зобов'язання, які вини­кають у процесі виконання бюджетів. Цей клас включає зобо­в'язання, що пов'язані з випуском в обіг цінних паперів, за отрима­ними кредитами та депозитами, за іншими зобов'язаннями. Усі ра­хунки другого класу пасивні.

Третій клас Плану рахунків відображає зобов'язання за операціями Державного казначейства з коштами бюджетів та розпорядників бюджетних коштів. Цей клас включає операції за коштами: Державного бюджету, місцевих бюджетів, які підлягають розподілу між рівнями бюджетів; тимчасово віднесеними на доходи бюджету, на рахунках розпорядників бюджетних коштів, органів Державного казначейства. Рахунки третього класу пасивні.

Четвертий клас Плану рахунків визначає розрахунки, які виникають між бюджетами у процесі їх виконання, розрахунки за векселями, позицію Державного казначейства щодо іноземної валюти та балансуючі рахунки. Всі рахунки четвертого класу активно-пасивні.

П'ятий клас Плану рахунків визначає результат виконання бюджетів. Він включає результат виконання загального та спеціального фондів бюджетів. Рахунки п'ятого класу активно-пасивні.

Шостий клас Плану рахунків відображає доходи. Цей клас включає доходи Державного та місцевих бюджетів, доходи, які підлягають розподілу; кошти, тимчасово віднесені на доходи бюджетів. Усі рахунки шостого класу пасивні, крім рахунку 6911 "Контррахунок за операціями за доходами бюджетів", який є контрпасивним.

Сьомий клас Плану рахунків відображає видатки Дер­жавного та місцевого бюджетів. Усі рахунки сьомого класу активні, за винятком рахунків: 713 групи "Кредитування Дер­жавного бюджету за вирахуванням погашення", 723 групи "Кредитування місцевого бюджету за вирахуванням погашен­ня ", які є активно-пасивні; 7911 "Контррахунок за видатковими операціями", який є контрактивний; 7921 "Контррахунок за операціями з кредитування за вирахуванням погашення", який є активно-пасивним.

Восьмий клас Плану рахунків включає меморандні (технічні) рахунки, які є елементом управлінського обліку і не входять у баланс про виконання бюджету. Цей клас включає кошти, передані та отримані органами Державного казначейства у процесі виконання бюджетів. Рахунки 81 розділу" Кошти отри­мані" - пасивні, рахунки 82 та 83 розділів - активні, рахунок 8911 "Контррахунок за операціями управлінського обліку за переданими коштами" - контрактивний, рахунок 8921 "Контр­рахунок за операціями управлінського обліку за отриманими коштами" - контрпасивний.

Дев'ятий клас Плану рахунків відображає позабалансові статті. Цей клас включає тимчасові планові показники, пропозиції та інші планові показники; кошторисні призначення; асигнування; планові показники за доходами бюджету; зобов'язання розпорядників бюджетних коштів; розрахункові документи, не оплачені у відповідні строки; нараховані доходи і витрати; зобов'язання й вимоги за кредитуванням та всіма видами гарантій. Рахунки 90, 91, 92, 94, 95 розділів - пасивні; рахунки 93 розділу - активні.

4. Основні принципи складання фінансової звітності. Порядок складання та подання звітів виконання Державного бюджету за доходами та видатками.

Звітність про виконання державного бюджету – це сукупність впорядкованих, взаємопов’язаних показників, які характеризують умови і результати виконання бюджету.

Звітність поділяється на: фінансову та статистичну.

Основним принципом складання форм фінансової та статистичної звітності є використання економічних показників безпосередньо із баз даних Казначейства.

Фінансова (бухгалтерська) звітність – це система взаємопов’язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період.

Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку і має включати інформацію, яка є суттєвою та своєчасною для користувачів, виходячи з принципів безперервності, обачливості, превалювання суті над формою Інформація, що наведена у фінансових звітах та примітках до них, повинна бути зрозумілою, доречною, достовірною і порівняльною.

Метою складання статистичної звітності є отримання статистичних даних про виконання державного бюджету користувачами для економічного аналізу та їх прогнозування на поточний і перспективний періоди.

Своєчасні та достовірні дані про виконання бюджетів дають змогу: спостерігати за ходом виконання бюджетів; здійснювати заходи щодо забезпечення контролю за операціями та управління бюджетними коштами; аналізувати стан і перспективи розвитку органів Казначейства.

Форми звітності та інструкції щодо заповнення цих форм, періодичність, способи та порядок їх надання щорічно затверджуються Державною казначейською службою України з урахуванням вимог Бюджетного кодексу та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою.