Тема 4

Тема 4: Платіжна система виконання бюджетів

1. Суть національної  платіжної системи. Платіжна система виконання Державного бюджету України як складова національної платіжної системи.
2. Елементи платіжної системи. Система норм і правил проходження платежів.
3. Сутність і призначення Єдиного казначейського рахунку. можливості його функціонування.
4. Структура Єдиного казначейського рахунку.
5. Реєстраційні рахунки та їх сутність. Порядок відкриття реєстраційних рахунків.
6. Реєстрація розпорядників коштів. Особові рахунки, їх сутність.
7. Технічне забезпечення здійснення платежів. Застосування сучасних інформаційно-обчислювальних технологій.
8. Пз № 3. Заповнення документації на відкриття рахунків в органах ДКУ
9. Пз № 4. Оформлення повернення переплачених та неправильно стягнених податків, зборів і платежів.

1. Суть національної  платіжної системи. Платіжна система виконання Державного бюджету України як складова національної платіжної системи.

Невід’ємним елементом всіх операцій, які стосуються перерахування коштів, є платіжні системи. Загальні засади функціонування платіжної системи регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» № 2346 –ІІІ від 05.04.2001року.

Обробка й передавання електронних та паперових документів на переказ, документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів і документів на відкликання можуть здійснюватися за допомогою як внутрішньодержавних так і міжнародних платіжних систем.

Таким чином, платіжна система - платіжна   організація,   члени платіжної  системи  та сукупність відносин,  що виникають між ними при проведенні  переказу  коштів.

Платіжна система – це система механізмів, які служать для переказу грошових коштів між суб’єктами господарювання, розрахунку за платіжними зобов’язаннями, що виникають між ними.

Проведення  переказу  коштів  є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Переказ  коштів  (далі  -  переказ)  -  рух певної суми коштів з метою її зарахування на  рахунок  отримувача  або  видачі йому у готівковій формі.

Платіжна організація - юридична особа, яка є власником або одержала право на використання товарного та інших знаків, що ідентифікують належність платіжних карток та інших платіжних інструментів до платіжної системи, і яка визначає правила роботи платіжної системи, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності платіжної системи та несе відповідальність відповідно до закону та договору.

Виходячи з того, яку роль відіграють платіжні системи відповідно до характеру здійснюваних платежів, а Україні розрізняють:

• система електронних міжбанківських розрахунків НБУ, які призначені для здійснення платіжних транзакцій між різними банкам, які обумовлені виконанням платежів їхніх клієнтів або власних зобов’язань одного банку перед іншим.
• внутрішньобанківські платіжні системи створюються, щоб забезпечити сприятливі умови для здійснення платежів між установами, які обслуговуються банками, що належать до однієї групи.
• система «клієнт-банк» використовуються банками, які пропонують платіжні послуги своїм клієнтам на базі сучасних технологій. Коли розрахунки між клієнтом банку та банком здійснюються в електронній формі, що дозволяє практично уникнути затримки платежів на міжбанківському рівні.
• система масових платежів  широко використовуються у розвинених державах світу.

Порядок діяльності платіжної системи визначається її правилами, встановленими платіжною організацією відповідної платіжної системи. Правила платіжної системи (крім внутрішньобанківських платіжних систем) мають встановлювати організаційну структуру платіжної системи, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, принцип виконання документів на переказ, відкликання документів на переказ, порядок вирішення спорів, управління ризи­ками в системі, систему страхування, систему захисту інформації, порядок проведення реконсиляції (контролю) та інші положення, визначені платіжною організацією.

Реконсиляція - процедура   контролю, яка   полягає   в ідентифікації та перевірці виконання кожного переказу за допомогою щонайменше трьох показників,  визначених платіжною системою.

Банківська установа визначає умови та порядок функціонування власної внутрішньобанківської платіжної системи з урахуванням вимог закону та нормативно-правових актів Національного банку.

Правила внутрішньодержавної платіжної системи та між­народної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, мають бути узгоджені платіжною організацією цієї платіжної системи з Національним банком України. У процесі проведення переказу платіжні системи мають право здійснювати взаємозалік на основі клірингу або виконувати кожний документ на переказ окремо.

Кліринг - механізм, що включає збирання, сортування, реконсиляцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного сальдо за визначений період між загальними обсягами вимог та зобов'язань.

Для формування та обробки документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, документів на переказ, документів на відкликання платіжні системи, а також банки повинні використовувати системи захисту інформації та мають право використовувати спеціальні платіжні засоби, програмно-технічні засоби і телекомунікаційні канали зв'язку.

В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські (системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські платіжні системи) та небанківські платіжні системи.

Внутрішньодержавна платіжна   система - платіжна система,   в якій платіжна організація є резидентом та яка провадить свою діяльність і забезпечує переказ коштів суто в межах України.

Внутрішньодержавні небанківські платіжні системи мають право провадити діяльність, пов'язану із переказом, тільки після їх реєстрації в Національному банку України та отримання відповідного дозволу Національного банку України. Членом внутрішньодержавних небанківських платіжних систем може бути банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів, і які уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Система електронних міжбанківських переказів Національного банку України (СЕМП НБУ) - система, що складається із системи електронних платежів та системи термінових переказів, координацію роботи яких забезпечує система моніторингу технічних рахунків. Додатковими складовими СЕМП є інформаційно-пошукова система, система резервування і відновлення функціонування СЕМП.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) - це складова СЕМП, що забезпечує проведення міжбанківського переказу в режимі обміну файлами з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між списанням грошей з кореспондентського рахунку банківської установи (платника) та зарахуванням грошей на кореспондентський рахунок банківської установи (отримувача) є певний проміжок часу.

СЕП НБУ - це державна система міжбанківських розрахунків. Необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин  та шляхом відкриття кореспондентського рахунку в НБУ. НБУ  регламентує  та  забезпечує функціонування СЕП НБУ, гарантує її надійність і безпеку, орга­нізовує та бере участь у проведенні через неї міжбанківського переказу.

2. Елементи платіжної системи. Система норм і правил проходження платежів.

Необхідними елементами ефективного функціонуючих платіжних систем є :

• нормативно-правова база, що регулює платіжні відносини, має створювати сприятливі умови для забезпечення потреб нормального функціонування платіжної системи;
• бухгалтерська та технологічна модель є основним операційним механізмом здійснення платежів, що ґрунтується  на принципах бухгалтерського обліку і звітності, включає платіжні інструменти та механізми переказу коштів;
• технологічна інфраструктура є основою життєздатності платіжної системи. Вона включає програмні і технічні засоби обробки та передачі даних, обслуговуючий персонал тощо;
• захист інформації як сукупність програмно-технічних, нормативно-правових, адміністративно-організаційних засобів.

Сучасними платіжними системами керує банківський сектор. Платіжні системи виконують роль передачі потоку інформації, який містить деталі платежу, і безпосередньо переказу коштів.

У платіжній операції можна виділити такі основні елементи:

• зобов’язання, яке необхідно виконати
• сторону, що здійснює платіж, платника
• сторону, яка отримує платіж, одержувача
• інструмент платежу, готівка, картки, платіжні доручення
• одного або кількох фінансових посередників

3. Сутність і призначення Єдиного казначейського рахунку. можливості його функціонування.

Казначейство України здійснює платежі за видатками державного бюджету через систему своїх органів шляхом безготівкового перерахування коштів. З цією метою в органах Казначейства України відкрито бюджетний рахунок, який називається єдиний казначейський рахунок (ЄКР).

Створення ЄКР дає можливість вирішити проблеми касового управління коштами, які перебувають у розпорядженні Казначейства України, а саме:

• реалізувати оптимальний шлях платежів до бюджетів і розпорядників бюджетних коштів;
• скоротити або зовсім не допускати залишків коштів на рахунках їх розпорядників;
• централізувати здійснення бюджетних платежів через систему органів Казначейства.

З метою покращення організації роботи з банками щодо готівкового обслуговування бюджетних коштів, підвищення надійності зберігання та посилення контролю за їх рухом Державним казначейством України видано наказ від 26.06.2002р. №122 «Про затвердження Положення про єдиний казначейський рахунок» зі змінами та доповненнями згідно з наказом ДКУ №449 від 30.11.2010р.

Єдиний казначейський рахунок (ЄКР) – це консолідований рахунок, відкритий Державній казначейській службі України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (СЕП).

На ЄКР зараховується загальна сума надходжень відповідно до бюджетної класифікації. З нього здійснюються платежі на користь СПД, які виконали роботи або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів.

4. Структура Єдиного казначейського рахунку.

ЄКР об’єднує систему рахунків, що діють в єдиному режимі та через які органи Державної казначейської служба України проводять операції за доходами та видатками бюджетів усіх рівнів відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Всі бюджетні грошові надходження держави автоматично спрямовуються на центральний рахунок за доходами, а платежі за видатками здійснюються через 28 кореспондентських рахунків у НБУ: один для центрального Казначейства і один для кожного з управлінь. 

Державна казначейська служба України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих у головних управліннях  Казначейства України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Казначейством України.

5. Реєстраційні рахунки та їх сутність. Порядок відкриття реєстраційних рахунків.

ЄКР об’єднує систему рахунків, що діють в єдиному режимі та через які органи Державної казначейської служба України проводять операції за доходами та видатками бюджетів усіх рівнів відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Державна казначейська служба України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих у головних управліннях Казначейства України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Казначейством України.

Рахунки, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України, відповідно до порядку їх функціонування та призначення коштів, поділяються на бюджетні та небюджетні.

Бюджетні рахунки – рахунки, які відкриваються в органах Казначейства для забезпечення казначейського обслуговування коштів державного та місцевих бюджетів.

Вони поділяються на:

• бюджетні рахунки для зарахування надходжень (рахунки за надходженнями) – рахунки для зарахування доходів бюджетів, надходжень у частині повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, зокрема залучених державою під державні гарантії;
• бюджетні рахунки для операцій клієнтів з бюджетними коштами (рахунки розпорядників та одержувачів коштів) – рахунки для здійснення операцій за асигнуваннями, передбаченими на виконання відповідних програм і заходів у державному та місцевих бюджетах, які відкриваються розпорядникам та одержувачам коштів. Вони поділяються на:

• зведені особові рахунки – рахунки, які відкриваються в органах Казначейства головним розпорядникам бюджетних коштів для зарахування виділених асигнувань державного бюджету без зазначення кодів бюджетної класифікації видатків і подальшого їх зарахування на особові та реєстраційні рахунки;
• особові рахунки – рахунки, які відкриваються в органах Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників ІІІ ступеня) для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпоряднику (одержувачу) коштів бюджету;
•  реєстраційні рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах Казначейства розпорядникам і одержувачам коштів державного та місцевих  бюджетів як складові єдиного казначейського рахунку для обліку операцій за коштами загального фонду відповідного бюджету;
• спеціальні реєстраційні рахунки – рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів державного бюджету усіх ступенів та одержувачам коштів для обліку доходів і видатків, передбачених їхніми кошторисами у частині спеціального фонду.

• інші бюджетні рахунки – рахунки, які відкриваються за відповідними кодами бюджетної класифікації для здійснення операцій з обслуговування внутрішніх та зовнішніх боргових зобов’язань;
• рахунки для обліку операцій з фінансування бюджетів – рахунки, які відкриваються для обліку операцій з фінансування бюджетів, передбачених Законом України про Державних бюджет України на відповідних  рік.

Небюджетні рахунки – рахунки, які відкриваються органами Казначейства у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, підприємствам, установам, організаціям за операціями, що не відносяться до операцій за виконанням бюджетів.

Рахунки відкриваються відповідно до «Порядку відкриття та закриття рахунків в національній валюті в органах державної казначейської служби України» затвердженого наказом  Міністерства фінансів Країни від 22.06.2012р. №758. Рахунки відприваються також відповідно до Бюджетного кодексу України. Закону України про державний бюджет України на відповідний рік, наказу Міністерства фінансів України «Про Бюджетну класифікацію» №11 від 14.01.2011р., щорічно на початок нового бюджетного періоду протягом 45 днів з дня прийняття закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів здійснюється органами Казначейства відповідно до умов договорів та додаткових договорів між органом Казначейства і клієнтами.

Для відкриття бюджетних рахунків розпорядники бюджетних коштів  подають до органу

Державного казначейства такі документи:

• заяву про відкриття рахунків за підписом керівника та головного бухгалтера ;
• копію довідки про включення до ЄДРПОУ, засвідчену нотаріусом або органом, що видав довідку;
• копію статуту (Положення), засвідчену нотаріально чи реєстраційним органом.
• копію документа, що підтверджує взяття клієнта на облік р органах Міндоходів України;
• дві картки із зразками підписів осіб, які мають право розпоряд­жатися рахунком і підписувати розрахункові документи, та зраз­ком відбитки печатки, завірені нотаріально або установою вищого рівня
• копію документа, що підтверджує реєстрацію клієнта в органах Пенсійного фонду;
• копію документа, що підтверджує реєстрацію клієнта як платника соціальних страхових внесків або його копію, засвідчену нотаріально або органом, що його видав;

Кошторис не подається у разі відкриття розпорядниками бюджетних коштів протягом бюджетного року спеціальних реєстраційних рахунків з обліку операцій з власниз надходжень бюджетних установ.

6. Реєстрація розпорядників коштів. Особові рахунки, їх сутність.

    Днем відкриття рахунків вважається дата, зазначена на заяві про відкриття рахунків у розділі «Відмітки органу ДКСУ».

Казначейство протягом трьох днів з дня проведення операцій відкриття (закриття) рахунків клієнтів подають відповідним податковим органам повідомлення про це в електронному вигляді, використовуючи засоби, передбачені Порядком взаємодії між органами ДКСУ та органами Міндоходів України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затверджуваним спільним наказом державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002р.

Для отримання органами Казначейства повідомлення про взяття рахунку на облік податковим органом операції за цим рахунком здійснюються лише із зарахування коштів.

Датою початку операцій за видатками на рахунках, відкритих в органах Казначейства, є дато реєстрації отриманого органом Казначейства зазначеного повідомлення. Повідомлення зберігаються в справах з юридичного оформлення рахунків, сформованих на кожного клієнта.

Рахунки відкриваються на один бюджетних рік і щорічно поновлюються.

7. Технічне забезпечення здійснення платежів. Застосування сучасних інформаційно-обчислювальних технологій.

Внутрішня платіжна система органів ДКУ існує сьогодні за принципами функціонування банківської системи і діє, як зазна­чалось раніше, у контексті учасника Системи електронних платежів НБУ.

СЕП НБУ - це державна система міжбанківських розрахунків. Необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком України шляхом відкриття кореспон­дентського рахунку в Національному банку України.

Кореспондентські відносини ДКУ - це договірні відносини між ДКУ та НБУ стосовно здійснення платежів, розрахунків, що їх виконує НБУ за дорученням ДКУ і його коштом

 Кореспондентські відносини встановлюються ДКУ з регіо­нальними управліннями НБУ з відкриттям кореспондентського рахунку. Одночасно, після відкриття кореспондентського  рахунку, учаснику СЕП відкривається тех­нічний рахунок для здійснення міжбанківських розрахунків.

Технічний рахунок органу ДКУ - це інформація в електронній формі, що зберігається в СМТР НБУ та відобра­жає сальдо оборотів у СЕМП за поточний банківський день конкретного органу ДКУ на поточний час.

Державному казначейству як власнику ЄКР у системі моні­торингу технічних рахунків (СМТР) відкрито один технічний єдиний казначейський рахунок (ТЄКР). Окремі технічні рахунки відкриваються органам ДКУ в СМТР.

Технічний єдиний казначейський рахунок (ТЄКР) - це інформація в електронній формі, що зберігається в СМТР НБУ, поновлюється під час обробки електронних розрахункових документів органів ДКУ і фактично відображає стан ЄКР на певний час.

В ДКУ (центральний рівень) відкриваються та ведуться програмними засобами технічні рахунки всіх УДК. На технічних рахунках органів ДКУ відображаються розрахунки кожного органу ДКУ окремо. Технічний рахунок на початок банківського дня дорівнює нулю, а протягом банківського дня відображає його поточний стан.

Відправлення та прийом платежів органами ДКУ відображаються одночасно на ТЄКР і на технічному рахунку окремого органу ДКУ. Таким чином одночасно відстежується реальна сума залишку на ТЄКР та реальна участь кожного органу ДКУ у змінах ТЄКР протягом банківського дня. Інформація відображена на ТЄКР відповідає реальній сумі коштів на ЄКР.

Для цього використовується АРМ управління ЄКР.

АРМ - автоматизоване робоче місце управління ЄКР у Центральній розрахунковій палаті НБУ, складова частина системи автоматизації ДКУ (центральний рівень), що вико­ристовується для керування та контролю за роботою органів ДКУ в системі електронних міжбанківських переказів, а також; отримання довідкової та технологічної інформації.

Виділяють АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3 НБУ є програмно-технічними комплек­сами СЕП НБУ, які обслуговують діяльність розрахункових палат. Метою створення розрахункових палат є забезпечення прискорення міжбанківських розрахунків, підвищення рівня їх надійності, посилення контрольних функцій НБУ, забезпечення багаторівневого захисту інформації та ін.

Організація СЕП НБУ  виділять три рівні.

АРМ-3 - банки та їхні філії, тут же районні та міські відділення ДКУ, які забезпечені власною системою автоматизації.

АРМ -2 – територіальні відділення ДКУ , які працюють на другому рівні і забезпечені програмно-технічним комплексом

АРМ-1 - програмно-технічним комплексом центрального управління ДКУ.

Сформовані в ВДК перевіряються технічним комплексом АРК-3 і відправляє  до АРМ-2, там їх знову перевіряють і надсилають квитанцію до АРМ-3. Лише після перевірки пакету документів, сума зараховується на технічний кореспондентський  рахунок.

Програмний комплекс "АС КАЗНА" призначений для автома­тизації операцій з фінансування й оплати рахунків розпорядників коштів державного та місцевого бюджетів, проведених органами Державного казначейства всіх рівнів.

Програмний комплекс "АС КАЗНА" побудований на основі найсучасніших комп'ютерних технологій, зокрема технології Іnternet, та забезпечує ширше коло функціональних можливостей, ніж попередні автоматизовані системи.

Нині система "Банк-клієнт" є програмно-апаратним комплексом, що виконує функції інтерфейсу між казначейством та обласним управлінням НБУ.

У режимі реального часу казначейство має можливість:

• приймати та передавати платіжні документи;
• володіти інформацією про проходження в СЕП відісланих платежів;
• одержувати повну інформацію про стан власних рахунків у динаміці їх змін;
• оперативно і без проблем відправляти платежі;
• безпосередньо отримувати платежі у всій повноті.

Чимало переваг отримав і банк:

• зменшено частку механічної ручної праці, пов'язаної з набором платіжних документів клієнта. У результаті зменшується кількість помилок, що їх можуть допускати працівники операційного відділу;
• зменшуються витрати на обслуговування клієнтів, підвищується банківський сервіс, якісно оптимізується праця.

Казначейське виконання Державного бюджету за видатками здійснюється шляхом переказу коштів від Державного казначейства України до його територіальних органів.