Тема 1. Організація фінансово-економічної освіти

Тема 1. Організація фінансово-економічної освіти

1. Суть освіти за спеціальністю 5.03050801 «Фінанси і кредит». Історія впровадження в навчальний процес спеціальності. Освітньо-кваліфікаційна характеристика молодшого спеціаліста з фінансів і кредиту. Навчальний процес в коледжі.
2. Кредитно-модульна система організації навчального процесу.

1. Суть освіти за спеціальністю 5.03050801 «Фінанси і кредит». Історія впровадження в навчальний процес спеціальності. Освітньо-кваліфікаційна характеристика молодшого спеціаліста з фінансів і кредиту. Навчальний процес в коледжі.

Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

Метою навчання студентів за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування» є підготовка фахівців для галузі фінансового посередництва, страхування, банківської сфери, управління та нагляд у сфері оподаткування, організації діяльності фінансових служб підприємств та установ різних форм власності і господарювання, фінансового лізингу, управління фінансовими ринками, операцій з нерухомим майном, державного управління.

Спеціальність «Фінанси, банківська справа та страхування» надає комплекс знань у галузі державних і муніципальних фінансів, банківської і страхової справи, грошового обігу, фінансового менеджменту, ринку цінних паперів, податків і оподаткування, оцінки вартості бізнесу.

Спеціальність передбачає також вивчення: процесів формування і виконання бюджетів різних рівнів; функціонування позабюджетних фондів; порядку планування, обліку і звітності на підприємствах, в організаціях, установах; особливостей організації фінансів підприємств різних організаційно-правових форм; методів управління грошовими потоками підприємств; фінансової та інвестиційної діяльності господарюючих суб’єктів; банківської і страхової справи.

Історія відділення «Фінанси і кредит»

Відділення  починає свою історію з 1993 року, за цей час підготовлено близько 1000 організаторів комерційної діяльності та 270 фінансистів. Відділення здійснює підготовку за спеціальністю: «Фінанси, банківська справа і струхування». Теоретичну і практичну підготовку майбутніх фахівців здійснюють викладачі з великим практичним досвідом.

Значна увага приділяється вивченню спеціальних дисциплін, зокрема такі як: економіка підприємства, банківські операції, податкова система, фінанси, гроші та кредит, бюджетна система, бухгалтерський облік і звітність у комерційних банках, страхові послуги, інформаційні системи і технології  у фінансово-кредитних установах, казначейська справа, охорона праці, контроль і ревізія, фінансовий облік.

Підготовка фахівців усіх напрямів та спеціальностей в Україні регламентується Законом України «Про освіту», Законом України «Про вищу освіту», освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) та освітньо-професійними програмами (ОПП).

• Вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти;

·        Здобувачі вищої освіти - особи, які навчаються у вищому навчальному закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації, до них належать:

1) студент - особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра;

2) курсант - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого військового навчального закладу 

• Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) містить вимоги до теоретичних знань та практичних навичок фахівця (бакалавра, спеціаліста, магістра).
• Освітньо-професійна програма (ОПП) регламентує розподіл навчального часу за циклами підготовки, перелік та обсяг нормативних дисциплін, визначає зміст окремих навчальних дисциплін.

Здобуття вищої освіти здійснюється на відповідний ступенях  вищої освіти:

1) молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми

2) бакалавр;

3) магістр;

4) доктор філософії;

5) доктор наук.

По закінченню навчання видається диплом відповідного ступеня  і додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома міститься інформація про результати навчання особи, що складається з інформації про назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Типи вищих навчальних закладів України:

1) університет - багатогалузевий або галузевий (профільний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність; 3-4рівень акред

2) академія, інститут - галузевий вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівнях за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність; 3-4рівень акред

3) коледж - галузевий вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступенів молодшого бакалавра та/або бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження. 1-2 рів акред

Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:

1) очна (денна, вечірня);

2) заочна (дистанційна).

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

1)      навчальні заняття, поділяються на:

-         лекція -  основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.;

-          лабораторне – це організаційна форма навчального заняття, на якому студенти під керівництвом педагога проводять експерименти чи досліди в навчальних лабораторіях з використанням відповідного обладнання, комп’ютерної техніки,

-          практичне -  це різновид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний огляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння й навички їх прак­тичного застосування шляхом індивідуального розв'язання студентами відповідних завдань ,

-          семінарське - це різновид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань з тем, попередньо визначених робочою навчальною програмою.,

-         індивідуальне заняття - проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей;

-          консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

2) самостійна робота — це форма організації індивідуального вивчення студентами навчального матеріалу в аудиторний та позааудиторний час.;

3) практична підготовка – обов'язковий компонент освітньо-професійної підготовки, що має на меті інтегрування теоретичних знань і практичних умінь і навичок студентів в єдиному процесі;

4) контрольні заходи - іспити (заліки), модульний контроль, контрольні роботи, контрольна перевірка оволодіння професійними знаннями, навичками і вміннями з різних предметів, розв'язання кваліфікаційних завдань, захист.

Навчання здійснюється за кредитно-модульною системою у відповідності з європейськими стандартами якості.

2. Кредитно-модульна система організації навчального процесу.

Для сучасного стану розвитку національної вищої освіти характерні модернізація і реформування, спрямовані на приєднання до Болонського процесу з метою входження в європейський освітній і науковий простір.

Болонський процес - це здійснення структурного реформування вищої освіти, зміна освітніх програм, форм і методів навчання, контролю й оцінювання навчальних досягнень студента для підвищення якості освіти, спроможності випускників вищих навчальних закладів працевлаштуватися на європейському ринку праці.

Болонський процес грунтується на цінностях європейської освіти і культури й не нівелює національних особливостей освітньої системи України. Його мета - прийняття зручних і зрозумілих градацій дипломів, ступенів і кваліфікацій, введення двоступеневої структури освіти (бакалавр-магістр), використання єдиної системи кредитних одиниць (ЕСТS - Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи) і додатків до дипломів, розроблення, підтримання і розвиток європейських стандартів якості освіти, усунення наявних перепон для підвищення мобільності студентів, викладачів, науковців.

Підписання Україною Болонської конвенції передбачає впровадження в практику роботи вищих навчальних закладів кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Кредитно-модульна система як невід'ємний атрибут Болонської декларації має дві основні функції.

Перша - сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходу з одного університету до іншого.

Друга - акумулюючи, чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів засвідчує, на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою.

Упровадження кредитно-модульної системи навчання передбачає реорганізацію традиційної схеми "навчальний семестр - навчальний рік - навчальний курс", раціональний поділ навчального матеріалу дисципліни на модулі й перевірку якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля, використання ширшої шкали оцінювання знань, вирішальний вплив суми балів, одержаних упродовж семестру, на підсумкову оцінку.

Модернізація навчального процесу в руслі вимог Болонської декларації передбачає значне збільшення обсягів самостійної роботи студента (до 50 - 60 %), індивідуалізацію навчання, що, відповідно, потребує належного науково-методичного забезпечення навчального процесу, відповідної матеріальної бази, поліпшення фінансово-побутового стану студента.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу — модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Кредит (лат. - він вірить) - числова міра повного навчального навантаження студента з конкретної дисципліни, яка становить 36 годин роботи студента самостійно і під керівництвом науково-педагогічного працівника. Вона спонукає студентів до вільного вибору навчальних дисциплін та якісного їх засвоєння і є одним з критеріїв порівняння навчальних систем вищих навчальних закладів. Час, наданий для підсумкового контролю, не входить у кредит.

Заліковий кредит є одиницею виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів. Він становить кілька кредитів.

Змістовий модуль - система навчальних елементів, поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові (частина залікового контролю).

Для впровадження КМСОНП (кредитно-модульної системи організації навчального процесу)  вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи ЕСТS:

■ інформаційний пакет - загальна інформація про навчальний заклад, назва напрямів, спеціальностей, змістові модулі із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технолога викладання, залікові кредита, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо;

■ договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

■ академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою ЕСТS.

Індивідуальний навчальний план студента формують на підставі переліку змістових модулів, що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Індивідуальний навчальний план студента містить нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни.