Лекція №6
Тема:Оцінка фінансового стану підприємства
План лекції
-
- Завдання та методи фінансового аналізу.
- Інформаційна база оцінювання фінансового стану підприємства
- Оцінка ліквідності і платоспроможності підприємств.
Література
- Дем'яненко М.Л. Фінанси підприємств: Навчальний посібник/ М.Л.Дем’яненко, Н.М. Левченко, В.П.Шевчик.– К., 2007. – 371с.
- Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник/Керівник авт..кол і наук.ред.проф. А.М. Поддєрьогін. 5-те вид., перероб. Та доп. – К.:КНЕУ, 2005.- 460с.
- Партин Г.О, Загородній А.Г. Фінанси підприємств: Навч.посіб. – 2-ге вид., перероб.і доп. – К.:Занння, 2006.
Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний в зв’язку з тим, що дохідність будь-якого підприємства, величина прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, визначаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.
Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, що є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної й фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають всі ці види діяльності підприємства. Насамперед, на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.
Метою оцінки ФСП є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як підґрунтя стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.
Фінансовий аналіз – це спосіб оцінювання фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства на підставі даних поточного фінансового обліку і фінансової звітності.
Метою ФА є інформаційне забезпечення управлінських рішень, на які істотно впливають фактичні або прогнозні дані про ФСП (платоспроможність, фінансова стійкість і незалежність, рентабельність діяльності, ймовірність банкрутства). Об’єктивна оцінка ФСП потрібна як для його ділових партнерів (постачальників, покупців, банків, кредиторів і інвесторів), контролюючих фінансових органів, фінансових аналітиків, так і безпосередньо для працівників фінансових служб та керівників підприємства.
Основним завданням аналізу фінансового стану підприємства є:
-
- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства
- дослідження ефективного використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами
- об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості підприємства
- оцінка становища суб’єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності
- аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів
- визначення ефективного використання фінансових ресурсів.
Методи фінансового аналізу – це комплекс науково-методичних прийомів дослідження ФСП. Виділяють неформалізовані та формалізовані методи ФА.
Неформалізовані методи ґрунтуються на логічних дослідженнях: метод експертних оцінок, психологічні методи, метод повірянь тощо.
Формалізовані методи базуються на аналітичних розрахунках. До них належать:
- горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;
- вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;
- трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренда здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на плановий період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);
- аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;
- порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства і його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або зі средньогалузевими й середніми показниками;
- факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичний (не мають певного порядку) прийомів дослідження.
Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:
· балансу (форма № 1);
· звіту про фінансові результати (форма № 2);
· звіту про рух грошових коштів (форма № 3);
· звіту про власний капітал (форма № 4);
· дані статистичної звітності й оперативні дані.
Всі показники бухгалтерського балансу й звітності взаємозалежні один з іншим. Їхня цінність для своєчасної і якісної оцінки фінансового стану підприємства залежить від їхньої вірогідності й дати складання звіту.
Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, що відображає інформацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики і її змін, що уможливлює ретроспективний аналіз діяльності підприємства
Звіт про фінансові результати віддзеркалює ефективність (або неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відбиває фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про фінансові результати дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).
У звіті про фінансові результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток); фінансові результати від звичайної діяльності після оподаткування (прибуток чи збиток); надзвичайні доходи чи витрати; чистий прибуток чи збиток.
Оцінка ліквідності і платоспроможності
Платоспроможність – це можливість п-п наявними грошовими ресурсами вчасно погасити свої зобов’язання.
Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.
Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (кошти і їхні еквіваленти, цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.
Про незадовільний стан ліквідності підприємства буде свідчити той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їхні реальні надходження.
В бух обліку а активі балансу статті п-п групуються залежно від ступеня збільшення ліквідності, а в пасиві зобов’язання розміщуються залежно від скорочення термінів їх погашення.
Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, що характеризує можливість підприємства вчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають із кредитних й інших операцій грошового характеру, і мають певні строки сплати.
Підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи більше, ніж довгострокові й короткострокові зобов'язання. Підприємство ліквідне, якщо його поточні активи більше, ніж короткострокові зобов'язання.
Контрольні запитання і завдання для самоперевірки
-
-
- Навіщо необхідно проводити фінансовий аналіз підприємства?
- Що таке фінансовий стан підприємства?
- Назвіть основні завдання аналізу фінансового стану підприємства.
- Охарактеризуйте методи фінансового аналізу.
- Яке призначення балансу підприємства?
- Яке призначення звіту про фінансові результати?
- Що таке ліквідність?
- Що таке платоспроможність?
- Як розміщені в балансі активи за ліквідністю?
- Назвіть показники ліквідності
-
Домашнє завдання
Законспектувати показники фінансової стійкості та рентабельності, а також причини фінансової кризи на підприємстві та санація Дем’яненко М.Л., ст.337-341, 307-317