Воскресенье, 15.06.2025, 04:44
Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход

Сайт викладача Роменського коледжу СНАУ Завгородньої Наталії Вячеславівни

Меню сайта
Поиск
Вход на сайт
Календарь
«  Июнь 2025  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • База знаний uCoz
  • Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Лекція 5

    Лекція №5

    Тема:Необхідність участі банківських кредитів у формуванні фінансових ресурсів підприємства.

    План лекції

    1. Суть та значення кредиту для формування фінансових ресурсів підприємства .

    2.Принципи кредитування

    3.Банківське і небанківське кредитування

    Література

    1. Дем'яненко М.Л. Фінанси підприємств: Навчальний посібник/ М.Л.Дем’яненко, Н.М. Левченко, В.П.Шевчик.– К., 2007. – 371с.
    2. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник/Керівник авт..кол і наук.ред.проф. А.М. Поддєрьогін. 5-те вид., перероб. Та доп. – К.:КНЕУ, 2005.- 460с.
    3. Партин Г.О, Загородній А.Г. Фінанси підприємств: Навч.посіб. – 2-ге вид., перероб.і доп. – К.:Занння, 2006.

     

    У процесі діяльності підприємства є такі ситуації, коли для фінансованого забезпечення виробничо-господарських процесів  власних фінансових ресурсів не вистачає. У цьому разі виникає потреба залучення зовнішніх фінансових ресурсів. Основною формою залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел є кредитування, як банківське, так і комерційне. Від форм та умов кредитування підприємницької діяльності залежить швидкість обертання оборотних коштів  підприємства, його витрати і прибуток.

     

    Кредит – це позичка в грошовій або товарній формі, що надається банком, ЮО чи ФО (кредитором) іншій особі (позичальникові) на умовах терміновості, повернення, платності, цільового характеру і забезпечення.

     Кредит є одночасно як формою вияву кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.

    Об’єктами кредитних відносин  є грошові та товарно-матеріальні цінності, витрати на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, платіжні та розрахункові операції п-п, щодо яких укладають кредитний договір.

    Суб'єктами кредитних відносин можуть бути будь-які самостійні підприємства. Кредитні відносини характеризуються тим, що їхніми суб'єктами є дві сторони: одна з них у рамках конкретної кредитної угоди називається кредитором, інша - позичальником.

    За користування кредитом позичальники сплачують відсоток, суму якого включають до витрат фінансової діяльності підприємства.

    Основні умо­ви одержання кредиту визначені положенням про кредитування, затверд­женого правлінням Національного банку України. Ним передбачено, що кредит повинен бути забезпеченим, мати чітко визначений термін користування та цільовий і платний характер, повинен бути обов'язково повернутий і не видаватись для відшкодування збитків, одержаних   від   господарської   діяльності,   формування   та   збільшення статутного фонду, а також придбання цінних паперів. Решта умов, у тому числі плата за кредит та форми його повернення, визначаються за угодою між кредитором та позичальником.

    Термін кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) визначаються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунка позичальника), до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.

    П-п залучають кредитні ресурси для того, щоб поповнити обігові кошти, необхідні для фінансування своєї поточної діяльності (збільшення виробничих запасів), а також для реалізації інвестиційних проектів. Визначаючи обсяги кредитування, зіставляють потребу п-п у фінансових ресурсах із сумою наявних фінансових ресурсів п-п.

     

    Необхідний обсяг залучення п-п кредитних ресурсів обчислюють за формулою:

    Рк=Ко – Квл – Кп –Зкр +- Зд

    де Рк – необхідний обсяг залучення кредитних ресурсів у плановому періоді;
    Ко – загальна потреба в оборотних коштах у плановому періоді;

    К вл – обсяг власних оборотних коштів на початок періоду;

    Кп – обсяг поповнення власних оборотних коштів за рахунок прибутку підприємства;

    З кр - зміна кредиторської заборгованості п-п у плановому періоді порівняно зі звітним;

    Зд – зміна дебіторської заборгованості п-п у плановому періоді порівняно зі звітним.

    Обчислення суми необхідних п-п кредитних ресурсів визначають термін їх залучення – час від моменту надання кредиту до моменту його повного погашення та сплати.

     

     

    Підприємства отримують кредити на умовах:

    Принцип терміновості  означає, що кредит має бути погашений у визначений термін.

    Принцип повернення якнайтісніше пов'язаний із принципом терміновості.

    Принцип забезпечення кредиту означає наявність у підприємства юридично оформлених документів, що гарантують своєчасне повернення кредиту.

    Принцип платності означає, що підприємство має внести в банк визначену плату за користування кредитом.

    Цільовий характер кредитування передбачає використання позичальником кредиту строго на цілі, визначені кредитною угодою; вкладення позичених коштів у конкретні господарські процеси.

     

    Кредит, що  їх можуть отримувати підприємства, класифікуються за такими ознаками:

    1. За формою кредитування:
    • товарний кредит – це форма комерційного кредиту, за якої кредитор передає товар позичальникові за угодою, що передбачає від термінування на певний час кінцевого розрахунку, та під відсотки.
    • грошовий кредит – об’єктом кредиту є кошти в національній чи іноземній валюті
    1. За видами:
    • банківський кредит – це економічні відносини між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємству на умовах терміновості, повернення забезпечення, платності, та цільового використання.
    • комерційний кредит – короткостроковий кредит, що його надає продавець (виробник) покупцеві у формі від термінування оплати за продані товари (між окремими підприємствами)
    • державний кредит – це економічні, кредитні відносини між державою та суб’єктами господарювання
    • лізинговий кредит – це відносини між суб’єктами господарювання, які виникають у разі орендування мана
    1. За кредиторами підприємств можуть бути:
    • банки та спеціалізовані фінансово-кредитні установи (банківський кредит, лізинговий кредит);
    • підприємства (комерційний кредит);
    • держава (державний кредит, щ о надається через уповноважені банки);
    • міжнародні фінансово-кредитні установи.
    1. За метою використання розрізняють кредити, що спрямовані на фінансування:
    • оборотних коштів;
    • основних засобів
    1. За терміном надання:
    • короткострокові (до 1 року);
    • середньострокові (до 3 років);
    • довгострокові (понад 3 роки).
    1. Залежно від забезпечення
    • забезпечені – гарантуються нерухомістю, цінними паперами, товарно-матеріальними цінностями, дебіторською заборгованістю тощо;
    • бланкові – отримують фінансово стійкі підприємства на короткий термін (1-10днів)
    1. За порядком надання:
    • прямі – передбачають кредитування підприємств безпосередньо одним кредитором;
    • консорціумі – кредити надаються, тоді коли підприємству-позичальнику потрібні кошти в обсязі, який не може бути забезпечений одним кредитором. Кредитори об’єднуються і надають кредит;
    • позички участі – банки передають  (перевідступають) частини позички іншим кредиторам.

     

    Нині найпоширенішим видом кредиту є банківське кредитування. За такого кредитування підприємство виступає  в ролі позичальника. Підприємства можуть отримувати кредити як у національній так і іноземній валюті. Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуг кредитного характеру.

    Строковий кредит – це кредит, який надається цілком відразу після укладання кредитної угоди . він погашається або періодичними внесками, або одноразовим платежем наприкінці терміну.

    Кредитна лінія  - це згода банку-кредитора надати кредит у майбутньому у розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленої суми за певний період часу без проведення додаткових спеціальних переговорів.

    Овердрафт (контокорентний кредит) – короткостроковий кредит, що його надає банк надійному підприємству понад залишок його коштів на поточному рахунку через дебатування його поточного рахунку.

    Кредит під облік векселів – це короткостроковий кредит, який банківська установа надає пред’явнику векселів, обліковуючи їх  до настання строку використання зобов’язань за ними і сплачуючи пред’явнику номінальну вартість векселів за мінусом дисконту.

     

    Контрольні запитання і завдання для самоперевірки

            1. Що таке кредит?
            2. Назвіть суб’єкти та об’єкти кредитних відносин.
            3. Як визначити необхідний обсяг кредитних ресурсів?
            4. Назвіть принципи кредитування
            5. За якими ознаками класифікують кредити?
            6. Що таке банківське кредитування?
            7. Назвіть види банківського кредиту.

     

     

    Домашнє завдання

     

    Законспектувати механізм кредитування та процес отримання кредиту,  Дем’яненко М.Л., ст.240-245