Лекція №2

Тема:Суть і значення грошових розрахунків в організації виробничо-господарської діяльності підприємств.

План лекції

1. Грошовий оборот на підприємстві
2. Способи і форми розрахунків
3. Класифікація безготівкових розрахунків
4. Види банківських  рахунків, та порядок їх відкриття

Література

1. Дем'яненко М.Л. Фінанси підприємств: Навчальний посібник/ М.Л.Дем’яненко, Н.М. Левченко, В.П.Шевчик.– К., 2007. – 371с.
2. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник/Керівник авт..кол і наук.ред.проф. А.М. Поддєрьогін. 5-те вид., перероб. Та доп. – К.:КНЕУ, 2005.- 460с.
3. Партин Г.О, Загородній А.Г. Фінанси підприємств: Навч.посіб. – 2-ге вид., перероб.і доп. – К.:Занння, 2006.

 

У процесі виробничої діяльності підприємство, з одного боку, безперервно купує сировину, матеріали, паливо, товари тощо, а з іншого – безперервно реалізує готову продукцію або закуплені товари. Ці процеси супроводжуються грошовими розрахунками, які саме і є одним з найбільш масових явищ у господарському житті будь-якого підприємства.

Отже, розрахунки становлять собою відносини, що виникають між підприємствами та організаціями в процесі реалізації, розподілу та перерозподілу суспільного продукту. Розрахунки базуються на переміщені товарів відповідно до укладених договорів. Господарські договори укладаються безпосередньо підприємствами, а розрахунки за продукцію, що відпускається за цими договорами, здійснюється як правило через банк. Сукупність всіх платежів створює грошовий оборот.

Грошовий оборот – сукупність платежів у грошовій формі, пов’язаних із купівлею-продажем товарів чи використанням різного роду фінансових зобов’язань.

Грошові кошти – гроші підприємства, які перебувають на його рахунку у банках або у касі підприємства і у підзвітних осіб.

 

Грошовий оборот на кожному підприємства пов’язаний з такими напрямками:

· Забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих, виплата з/п)

· Реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування витрат і формування доходів

· Сплата податків, обов’язкових відрахувань і зборів

· Забезпечення спільної діяльності п-п

· Отримання і погашення кредитів, сплата відсотків за кредит кредитними установам.

Таке групування пов’язане з різною економічною сутністю названих розрахунків, документообігом, видами та методами фінансового і банківського контролю.

 

У загальній грошовій масі розрізняють активні гроші, що в кожний даний момент беруть участь в обороті, і пасивні (кошти на рахунках суб'єктів господарювання, громадських ор­ганізацій, кошти населення, інші фонди нагромадження і збері­гання), що є лише потенційним платіжним засобом. Отже, маса грошей, яка перебуває в обороті, завжди буде меншою за зага­льну кількість грошей на суму грошових фондів нагромадження і зберігання. Останні постійно залучаються в активний грошо­вий оборот.

 

Способи і форми розрахунків.

Маса грошей, яка перебуває в обороті, має дві форми: безготів­кову і готівкову.

Для здійснення готів розрахунків підприємства  використовує готівку в національній  або іноземній валюті, яку зберігає в касі п-п.  Максимальну  суму грошових коштів, яка може зберігатися в касі (ліміт) п-п встановлює п-п самостійно. Усю готівку понад встановлений ліміт п-п зобов’язане здавати а банк. Надходження і видача грошей з каси оформляється спеціальними касовими документами.

 

Готівкові розрахунки — це платежі готівкою підпри­ємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), за операці­ями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (то­варів, робіт, послуг) та іншого майна.

Готівкова форма розрахунків застосовується для обслугову­вання населення, виплати заробітної плати, матеріального за­охочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримавши го­тівкові кошти (грошові знаки національної валюти України — банкноти і монети), населення і здійснює різні платежі.

 

Безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банку, коли гроші списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

 

Більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює всі сфери господарських відносин п-п і організацій, банківських і фінансових установ, населення.

Безготівковий грошовий оборот цілком здійснюється через банківські установи, що в них відкрито рахунки суб’єктам підприємницької діяльності.

Між обігом готівкових і безготівкових коштів існує тісний зв’язок. Так, безготівкові кошти п-п конвертуються в готівкову при видачі заробітної плати працівникам. Останні обмінюють одержану зарплату в підприємствах торгівлі та сфери побуту на товари та послуги. Після цього виручка, одержана в каси п-п, знову надходить на їх поточні рахунки і далі рухається у безготівковій формі. Таким чином, обороти готівкових і безготівкових коштів взаємно доповнюють один одного.

 

Безготівкові грошові розрахунки класифікують за ознаками:

· За видами господарських операцій:

- розрахунки за товарними операціями – пов’язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг;

- розрахунки за нетоварними операціями – пов’язані з фінансовими операціями: кредитною системою, з бюджетами різних рівнів, зі сплатою фін санкцій;

· за місцем знаходження банківських установ, що обслуговують розрахунки:

• місцеві – грошові розрахунки, за умови, що банк, який перераховує гроші, і банк, який їх отримує, розміщені в одному місті
• міжміські – коли, зазначені банки розміщені в різних містах
• міжнародні – коли ці банки розміщені в різних державах

· за фактом здійснення оплати:

• попередня чи авансова оплата продукції, т,р,п
• оплата після реалізації продукції (післяплата)

· за умовою оплати угоди:

• акцептна форма розрахунків передбачає попередню згоду (акцепт) платника на оплату
• безакцептна форма розрахунків не передбачає такої згоди

· за джерелами походження коштів, що їх використовують для розрахунку:

• грошові розрахунки власним коштами п-п
• грошові розрахунки за рахунок кредитів та ін. позичкових коштів
• грошові розрахунки за кошти клієнта (посередницька діяльність)

 

Суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фі­зичні особи) для зберігання коштів і виконання всіх видів банків­ських операцій відкривають рахунки в банках на власний вибір і за згодою цих банків.

Кожне підприємство може відкрити два і більше поточних ра­хунків у національній валюті та рахунки в іноземній валюті.

Відкриваючи рахунки підприємству, установа банку повідом­ляє про це податковий орган за місцем реєстрації власника раху­нка та Національний банк протягом трьох робочих днів із дня відкриття рахунка.

За наявності кількох поточних рахунків у національній валюті їх власник протягом трьох робочих днів із дня відкриття або закриття кожного наступного рахунка визначає один з них як основ­ний (для обліку заборгованості, котра стягується в безспірному по­рядку) і повідомляє його номер податковому органу за місцем ре­єстрації та банкам, де відкрито додаткові рахунки в національній та рахунки в іноземних валютах. Своєю чергою, банки, що в них відкрито додаткові рахунки, також протягом трьох робочих днів повідомляють про це банк, в якому відкрито основний рахунок.

Банківський рахунок — рахунок, на якому обліковуються власні кошти, вимоги,  зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів

Підприємства та їхні відокремлені підрозділи можуть мати та­кі рахунки в національній валюті:

§ Поточний рахунок – це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору.

                   До поточних рахунків також належать:

— рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках,

передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

— поточні рахунки типу «Н», що відкриваються в національній валюті офіційним

представництвам і представництвам юридичних осіб — нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

— поточні рахунки типу «П», що відкриваються в національній валюті постійним

представництвам;

— карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками

відповідно до встановлених вимог. Операції за цими рахунками здійснюються з урахуванням особливостей, визначених відповідними нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють здійснення операцій із застосуванням платіжних карток;

— поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів;

— інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам-інвесторам в уповноважених банках України для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні.

 

§ Вкладний (депозитний) рахунок — це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

§ Кредитні, що відкриваються в будь-якій установі банку, кот­ра має право видавати кредити (ці рахунки призначено для обліку кредитів, наданих способом оплати розрахункових документів чи переказу коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди).

 

Для відкриття поточних рахунків підприємства подають уста­новам банків такі документи:

— заяву на відкриття рахунка, підписану керівником та голов­ним бухгалтером;

— копію свідоцтва (засвідчену нотаріально) про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або іншому ор­гані, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію;

— копію статуту (положення), засвідчену нотаріально чи ор­ганом реєстрації. Установа банку, яка відкриває поточний раху­нок, робить запис про відкриття рахунка на тому примірнику ста­туту (положення), де стоїть позначка про взяття підприємства на облік у податковому органі, після чого цей примірник поверта­ється власнику рахунка;

— копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

— картку зі зразками підписів осіб, яким надано право роз­поряджання рахунком та підписання розрахункових документів зі зразком відбитка печатки підприємства;

— копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фон­ду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав від­повідний документ.

Контрольні запитання і завдання для самоперевірки

1. 1. 1. Дайте визначення поняття «грошовий оборот».
      2. Охарактеризуйте грошовий оборот на підприємстві.
      3. В якій формі перебувають грошів обороті?
      4. Чим відрізняються пасивні і активні гроші?
      5. В чому відмінність між готівковими і безготівковими розрахунками.
      6. Назвіть ознаки за якими класифікують безготівкові розрахунки.
      7. Що таке банківський рахунок, і яку кількість рахунків мають право відкривати підприємства?
      8. Назвіть види рахунків.
      9. Як поділяються поточні  рахунки?
      10. Опишіть порядок відкриття поточного рахунку для юридичних осіб.

 

 

 

Домашнє завдання

 

Законспектувати організацію безготівкових розрахунків та розрахунково-платіжну дисципліну підприємства  Дем’яненко М.Л., ст. 45-50