Тема: Фінансова політика – складова частина економічної і соціальної політики.

План

1. Поняття, суб’єкти і об’єкти  фінансової політики
2. Мета і завдання фінансової політики
3. Внутрішні і зовнішні фактори фінансової політики
4. Фінансова стратегія і фінансова тактика

Література

1. Пилявець В.М.Фінанси: Навч. посібник В.М.Пилявець,М.Т.Пилявець. – К.:Аграрна освіта, 2010
2. Ковальчук С.В., Форкун І.В. Фінанси. Навчальний посібник – Львів: «Новий Світ - 2000», 2006
3. Оспіщева В.І. Фінанси: курс для фінансистів: Навч. посіб./ За ред..В.І.Оспіщева. – К.: Знання, 2008

 

1. Поняття, суб’єкти і об’єкти  фінансової політики.

 

Фінанси мають об'єктивний характер і втілюються в суб'єктивних діях держави — законах країни і фінансовій політиці, що спрямовані на досягнення конкретних цілей регулювання та зумовлені певними завданнями й особливостями розвитку країни.

Фінансова політика та фінансове законодавство несуть на собі відбиток суб'єктивних дій певних соціальних верств суспільства або окремих груп людей. Вони пов'язані з процесом і прийняття рішень у галузі політики, економіки, фінансів і со­льній сфері.

 

            Політика охоплює всі напрямки діяльності держави.  В умовах ринкової економіки виняткового значення набуває фінансова політика як сукупність державних заходів із мобілізації та розподілу фінансових ресурсів з метою досягнення зростання ВВП і розв’язання економічних проблем держави.

Фінансова  політика – спосіб впливу фінансових відносин на економічний і соціальний розвиток суспільства, діяльність держави, підприємства з цільового використання фінансів.

 

Фінансова політика проводиться різними суб’єктами:

державними органами управління (Мін фін Укр., НБУ, податковою адмін., Державною комісією з ЦП і фондового ринку, казначейством та ін.),

менеджерами підприємств і установ,

окремими громадянами та їх об’єднаннями,

іноземним особами та ін..

 

Об’єктами фінансової політики – ВВП і НБ.

Зміст фінансової політики проявляється в основних на­прямках розвитку народного господарства, визначаються загаль­ний обсяг фінансових ресурсів, їх джерела та напрями вико­ристання, розробляється механізм регулювання та стимулю­вання соціально-економічних процесів фінансовими методами.

Водночас фінансова політика — відносно самостійна сфера діяльності держави, найважливіший засіб реалізації політики держави у будь-якій сфері суспільної діяльності.

 

 

 

2. Мета і завдання фінансової політики

 

Основною метою фінансової політики є оптимальний роз­поділ ВВП між галузями народного господарства, соціальни­ми трупами населення, територіями. На цій основі мають за­безпечуватися стійке зростання економіки, удосконалення її структури, поліпшення добробуту населення.

 

Головне завдання фінансової політики — це забезпечення відповідними ресурсами реалізації тієї чи іншої державної програми соціально-економічного розвитку.

 

Фінансова політика, яка проводиться на рівні підприємств, одержала назву фінансовий менеджмент.

Фінансовий менеджмент - функціональний аспект економіки, який об’єднує  науку, практику, контроль, техніку й мистецтво управління, і  забезпечує раціональне використання ресурсів і часу шляхом вміння домагатися поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поводження інших людей.

Цим і займається фінансист.

Фінансист – націлений на активний пошук, аналіз, вибір найбільш раціональних, оптимальних рішень з багатьох можливих варіантів.

 

3. Внутрішні і зовнішні фактори фінансової політики

 

На фінансову політику впливають внутрішні і зовнішні фактори. До внутрішніх факторів відносять: форму власності на основні засоби виробництва; структуру економіки; соціальний склад населення; рівень добробуту населення та прибутковість юридич­них осіб; стан розвитку економіки й організацію грошового обігу;  стабільність грошової одиниці; досконалість податкової, цінової та кредитної політики.

До зовнішніх факторів відносять залежність держави від економічних відносин з іншими країнами щодо поставок сиро­вини, матеріалів, інших природних ресурсів; обміну техно­логіями, взаємовідносин, пов'язаних із державним кредитом і ступенем інтеграції у світову економічну систему.

 

4. Фінансова стратегія і фінансова тактика

 

Фінансова політика держави як макроекономічних механізм управління включає в себе стратегію і тактику управління.

Фінансова стратегія – дії держави щодо стратегічного розвитку її фінансової системи; загальний напрям і методи досягнення поставленої мети, спрямована на вироблення цільових програм, для реалізації яких потрібен час і великі фінансові ресурси. Це політика, розрахована на довготермінову перспективу і вирішення глобальних завдань соціально-економічного розвитку країни.

 

 

Фінансова тактика – поточна політика, спрямована на розв’язання конкретних завдань відповідного періоду, що випливають із розробленої фінансової стратегії. Вона включає конкретні методи та засоби досягнення поставленої мети за конкретних умов, що дають змогу зосередити зусилля на варіантах рішення, котрі не суперечать прийнятій стратегії.

 

 

Контрольні питання

1. Дайте визначення поняття фінансова політика
2. Назвати суб’єктів і об’єкти фінансової політики
3. Яка основна мета і завдання фінансової політики країни?
4. Назвіть внутрішні і зовнішні фактори, що впливають на фінансову політику країни.
5. В чому відмінність фінансової стратегії і фінансової тактики?

 

Домашнє завдання

Вивчити конспект та читати  Пилявець В.М. ст. 25-27